Завершення першого тижня липня для активної християнської молоді УГКЦ було наповнене теплими зустрічами, цікавими розмовами та цінними думками: у Центрі Шептицького у Львові відбувалася ще одна офлайн частина програми «Прийди і подивися».
Заступник голови патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ отець Роман Демуш докладно пояснив особливість цієї духовно-формаційної програми:
— Програму «Прийди і подивися» Комісія у справах молоді УГКЦ реалізовує з Українською освітньою платформою як відповідь на запит молоді щодо духовної формації. В лютому на Всеукраїнському молодіжному Форумі в Києві ми представили результати масштабного опитування молоді й одним із ключових запитів від опитаних був духовний супровід, духовне зростання, катехитична формація. Тож ми вирішили відповісти таким євангелізаційно-формаційним проєктом. Для нас особливо цінно, що в «Прийди і подивися» бере участь молодь з цілої України. Це дає змогу розуміти різні середовища, в яких живе і формується українська молодь. Хочемо, щоб «Прийди і подивися» стала перманентною формаційною програмою для молоді нашої Церкви і тих, хто шукає Бога. Завдання цих молодих людей бути апостолами і привести інших до Христа, засвідчивши самим Бога, відшукавши Бога. Ми шукаємо відповіді через різні формаційні пропозиції, через молитву, через Святі Таїнства.
Цю програму побудували на трилогії Папи Венедикта «Ісус із Назарету». Це має спонукнути учасників до пошуку відповіді на запитання, «ким є Ісус для мене». І в такий спосіб тематика щомісячних зустрічей є своєрідною зустріччю з Ісусом.
Учасниця «Прийди і подивися» Анастасія Пантелей з Києва розповіла, що дізналася про цю програму на молодіжному Форумі в Києві, де її презентували.
— Останні роки мене турбує питання обрядовості та традиції. Знаю, що загалом молодь часто зіштовхується з тим, що не цілком розуміє традиції та обряди, які є в нашій Церкві. А також потребує духовного поштовху та підтримки. Те, що я зі священничої родини, не означає, що в мене немає питань до Церкви. Батько має масштабне служіння, я теж залучена в різних соціальних проєктах і не завжди є змога все ґрунтовно обговорити. Та й цікаво почути думку інших священників. Участь у цій програмі дала можливість мені дещо відкрити по-новому. Адже теми, які обговорюємо, ніби нові грані діаманту. Також завдяки тому, що моє коло спілкування — це здебільшого воцерковлена християнська молодь, ми можемо глибше оговорювати окремі моменти, шукати цікавіші підходи.
Координаторка духовно-формаційної програми «Прийди і подивися», проектна менеджерка Української освітньої платформи Наталія Лялюк зазначила, що це — унікальна річна програма, в якій бере участь молодь, віком 18-25 років. При відборі учасників перевагу надали активній християнській молоді з цілої України. Велику роль відіграла мотивація та запити.
— Ми поєднуємо різні формати реколекцій, щоб молодь могла бути максимально включеною і отримувала багато нових знань. Живих реколекцій в нас заплановано три. Також у серпні відбудеться духовний табір у Зарваниці, — пояснила Наталія. А також додала: — Упродовж цих днів молодь має можливість поспілкуватися з духівниками, заглибитися в ті питання, які їх турбують у цей час, зупинитися і подумати над чимось глибшим, почути себе.
Соціологічне дослідження та періодичні опитування учасників дають змогу відповідати на найактуальніші для молодих християн потреби.
Катерина Сурмачевська із Одеси розповіла, що коли дізналася про програму «Прийди і подивися», то зрозуміла, що це буде новий цікавий досвід.
— У перший день реколекцій у Львові нас запитали, що відбулося за чотири місяці в нашому житті. Це змусило нас зупинитися і проаналізувати, що за цей час змінилося. Від початку програми в нас відбувалися онлайн зустрічі, Школа молитви. Такий духовний супровід дає відчуття внутрішніх змін. Тішить, що моє середовище росте зі мною. Я розповідаю своїм друзям усе, що відбувається в моєму житті і запрошую долучатися до того, що чим живе наша Церква.
Харків’янка Марина Головченко підкреслила, що участь у духовно-формаційній програмі «Прийди і подивися» стала можливістю перефокусувати свою увагу зі щоденності і заглибитися в себе, побути в моменті, посмакувати момент.
— У звичному ритмі це зробити досить складно. А зараз, в час таких складних випробувань, які переживаємо, особливо цінно побути в спокої, в колі людей, які тебе розуміють. З почутого на цих реколекціях мене надихнули думки, які й раніше чула, але не завжди занурювалася в них. Наче, елементарна фраза — «добре бути разом» — та наскільки вона глибока! Ніколи не задумувалася, як насправді класно бути разом, спілкуватися, посміхатися одне одному, обійматися. По-особливому це розуміємо, коли втрачаємо близьких, друзів… У нас парафіяни загинули під час обстрілів центру Харкова. Одна з наших парафіянок приходячи до церкви, завжди була дуже привітна, робила компліменти, посміхалася. Тоді я цього не цінувала. Тепер розумію, як треба дорожити кожним моментом. Сьогодні отець Михайло наголосив, що кожне Боже слово стосується конкретно мене. Раніше я думала, що це для мене недосяжне, чи я цього не заслуговую, чи воно стосується когось, але не мене. Тепер в мене чітко засіла думка, що Бог промовляє до мене і це стосується конкретно мене.
Нагадуємо, програма У відповідь на запит молоді про духовну формацію та духовний супровід, глибше пізнання своєї віри і християнської ідентичності (про це засвідчили результати соціологічного дослідження, у якому взяло участь понад 500 молодих людей перед Форумом молодіжного душпастирства) Патріарша комісія у справах молоді УГКЦ разом із Українською освітньою платформою пропонують курс «Прийди і подивися».
Підготувала Наталія Павлишин
